FEATHER-GRASS STEPPES OF THE SEA OF AZOV COASTAL ZONE

Please download to get full document.

View again

of 5
68 views
PDF
All materials on our website are shared by users. If you have any questions about copyright issues, please report us to resolve them. We are always happy to assist you.
Document Description
Peculiarities of distribution and current state of feather-grass communities of Azov Sea coastal zone are described and the measures for their protection were proposed. Characteristics of some six syntaxons of the coastal zone were given. It is
Document Share
Document Tags
Document Transcript
  УДК 581.9 (477.64+477.72+477.75+470.61+470.62)В. П. Коломійчук 1 , Д. В. Щербаков, П. В. Малаков 2 КОВИЛОВІ СТЕПИ БЕРЕГОВОЇ ЗОНИ АЗОВСЬКОГО МОРЯ 1  Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2  Мелітопольський державний педагогічний університет іменіБогдана Хмельницького Наведені особливості поширення і сучасного стану ковилових угруповань в межах берегової зониАзовського моря, запропоновані заходи щодо їх збереження. Наводиться характеристика 6 синтаксонівберегової зони. З метою охорони ковилових угруповань пропонується створити 5 обєктів Природно-заповідного фонду України.  Ключові слова: берегова зона Азовського моря, рослинність, ковилові угруповання, охорона, менеджмент. В. П. Коломийчук, Д. В. Щербаков, П. В.МалаковКОВЫЛЬНЫЕ СТЕПИ БЕРЕГОВОЙ ЗОНЫ АЗОВСКОГО МОРЯ  Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины Мелитопольский государственный педагогическийуниверситетимени Богдана Хмельницкого Приведены особенности распространения и современного состояния ковыльных сообществ береговойзоны Азовского моря, предложены мероприятия по их охране. Приводится характеристика 6 синтаксоновбереговой зоны. С целью охраны ковыльных сообществ предлагается создать5 объектов Природно-заповедного фонда Украины.  Ключевые слова: береговая зона Азовского моря, растительность, ковыльные сообщества, охрана, менеджмент. V.P. Kolomiychuk, D.V. Shcherbakov, P. V. MalakovFEATHER-GRASS STEPPES OF THE SEA OF AZOV COASTAL ZONE  M.G. Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Science of Ukraine BogdanChmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University Peculiarities of distribution and current state of feather-grass communities of Azov Sea coastal zone are describedand the measures for their protection were proposed. Characteristics of some six syntaxons of the coastal zone weregiven. It is suggested to create five objects of Nature Reserve Fund of Ukraine for the protection of the feather-grasscommunities.  Keywords: Azov Sea coastal zone, vegetation, feather-grass communities, protection, management. Берегова зона– найбільш динамічна область моря, де проявляється складна взаємодія воднихмас та прилеглих ділянок суходолу. Узбережжя Азовського моря у цьому плані є своєрідним, так яктут чергуються корінні абразійні ділянки берегових обривів неоген-четвертинного віку та далековисунуті в море акумулятивні форми. Загальна довжина берегів Азовського моря, включаючи лиманистановить близько 2686 км.Рослинний покрив берегів Азовського моря відзначається певною специфікою, почастиунікальністю природних степових, літоральних та галофітних угруповань, які подекуди трапляютьсяу відносно мало порушеному стані. Крім того, у звязку з екотонним положенням та давнімпоходженням узбережних екосистем тут наявний процес активного видоутворення, насамперед упсамо-галофітних, а також степових фітоценозах на що вказує значний відсоток ендемічних таксонів.Трансформація рослинного світу приморських екосистем Азовського моря в другій половині ХХст. набула загрозливого характеру. Основними загрозами знищення Приазовської супраліторальноїбіоти виступили: евтрофікація, зміна режиму і зниження продуктивності основних аквальних іліторальних біоценозів; посилення процесів тектонічного опускання дна моря, і одночасно діючогопідняття рівня Світового океану внаслідок глобальних змін клімату; збільшення щільності населенняв береговій зоні і як наслідок посилення впливу на природні екосистеми (розвиток рекреації,знищення біоти та біотопів внаслідок розорювання, видобуток піщано-черепашкового матеріалу кіс, розвиток стихійних звалищ, браконьєрство, гідро- і лісомеліорації) (Коломийчук, 2010;Тищенко,2006). Сучасне освоєння берегової зони Азовського моря йде в напрямку інтенсивногосільськогосподарського пресингу, забудови та розвитку комунікацій.Згадані процеси впливають на руйнування рослинного покриву в першу чергу берегів абразійно-обвального, абразійно-зсувного та акумулятивного типів. Зональні степові угруповання, які вціліли  на краях материкового уступу поступово зникають, а на їх місці утворюються фітоценози з видівексплерентної стратегії, пристосовані до рухливості ґрунтів, насамперед з кореневищних злаків ібурянів. З середині ХХ ст. угруповання дернинних злаків, в тому числі найбільш рідкісні– ковиловістали рідкістю для берегової зони Азовського моря. Метою роботи було виявити і дослідитисучасний стан ковилових угруповань берегової зони Азовського моря. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ В основу статті покладені матеріали обстеження берегової зони Азовського моря проведені намиу 2008-2010 рр. Отримані нами матеріали включають 96 геоботанічних описів та 12 еколого-ценотичних профілів степової рослинності.Дослідження проводили за загальноприйнятими у геоботаніці методами: детальномаршрутнимта напівстаціонарним. 12 досліджених ділянок, які отримали статус модельних, описували по 2-3 разивесною, влітку та восени два роки поспіль. На 21 інших маємо по 1-2 описи в різні роки досліджень. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Проведені нами дослідження надали можливість виявити і дослідити всі існуючі локалітетиковилових угруповань, що трапляються на ділянках абразійних та акумулятивних берегів Азовськогоморя. Всього тут виявлено 6 рідкісних формацій ( Stipeta braunerii, S. capillatae,S.borysthenicae,S. Pulcherrimae, S. lessingianae, S. ucrainicae ). Всі ці фітоценози занесені до третього видання «Зеленоїкниги України» (Зелена.., 2009).Найтиповішими ковиловими угрупованнями берегової зони є фітоценози формація Stipetacapillatae представленої 12 асоціаціями. Її угруповання приурочені до верхніх і середніх частинсхилів абразійних (за виключенням дельти р. Кубані) та найвищих ділянок акумулятивних берегівПриазовя (Арабатська стрілка, коса Бірючий острів, Довга коса, пересип Бейсугського лиману). Цедвоярусні угруповання, з проективним покриттям 60-70% (іноді– 80-90%). У першому ярусі, крім Stipa capillata L.,зростають  Allium waldsteinii G.Donf.  ,Bromopsisriparia (Rehm.)Holub  ,Verbascumdensiflorum Bertol .,Salvianutans L .  Другий ярус складений щільнодернинними (  Festuca valesiaca Gaudin) і рихлодернинними злаками(  Agropyron pectinatum (М.Bieb.)P.Beauv.)та посухостійким різнотравям ( Galatella villosa (L.)Rchb.f., Galiumhumifusum M.Bieb.  , Euphorbia sequierana  Neck.,  Falcaria vulgaris Bernh.,  Phlomis pungens  Willd. Teucriumpolium L.  , Vicia tenuifolia Roth). УПрисивашші та на Керченському півострові в цих ценозах поширені також напівчагарнички(  Artemisia taurica Willd.  , Camphorosma monspeliaca L., Caroxylonlaricinum  (Pall.)Tzvelev тощо).Весною тут виражена синузія ефемерів і ефемероїдів (  Alyssumhirsutum M.Bieb., Сerastium syvaschicum Kleopow,  Meniocuslinifolius  (Steph.)DC., Senecioeuxinus Minder., Violakitaibeliana Schult., Gageabulbifera  (Pall.)Salisb., G.dubia Terr., G.maeotica Klokov, Ornitogalumkochii Parl.).Загальна кількість видів– 35-38 на 100 м 2 .На акумулятивних формах регіону (косах– Арабатська стрілка, Бірючий острів, Обіточна,пересипу Акташського озера), а також відслоненнях пісковиків Керченського Приазовя зрідкапоширені зникаючі угруповання формації Stipetaborysthenicae , що представлені 6 асоціаціями. Цевідносно зріджені (покриття 40-50%) псамофітно-степові травяні одноярусні угруповання з двомапідярусами. Перший підярус формують едифікатор, типові псамо- і петрофіти–   Agropyronlavrenkoanum Prokudin  , Artemisiamarschalliana Spreng.  ,Festucabeckeri (Hack.)Trautv.  ,Ephedradistachya L.  , Medicago kotovii Wissjul.  ,Secalesylvestre Host  ,Teucriumpolium,Verbascumpinnatifidum Vahl та деякі буряни–  Cynodondactylon (L.)Pers.  ,Marrubiumperegrinum L.). У другому підярусіпоширені мохи ( Tortula ruralis (Hedw.)Gaertn.,MeyeretScherb.) та лишайники. Подальше існуванняцих ценозів ускладнюється процесами активної рекреаційної забудови літоралі.До формації Stipeta lessingianae (ІІІ категорія “Зеленої книги”), представленої9асоціаціями, денайтиповішою є– ас. Stipa lessingiana+Festuca valesiaca , належать рідкісні степові угруповання,поширення яких у Приазовї скорочується. Це одноярусні угруповання (здвома підярусами) звисоким проективним покриттям (70-80%). У першому розрідженому підярусі (60-90 см) зростають  Alcea rugosa Alef.  , Centaurea adpressa Ledeb.  , Prangos odontalgica (Pall.)Herrnst. &Heyn  , Stipacapillata, Thalictrum minus L. тощо. У другому (основному) підярусі (35-60 см), окрім домінанта таспівдомінантів (  Agropyron pectinatum, Festuca valesiaca, Galatella villosa ) трапляються  Koeleriacristata (L.)Pers.  , Goniolimon tauricum Klokov  , Linum austriacum L.  , Kochia prosrata (L.)Schrad.  , Phlomis pungens Willd.  , Salsola laricina Pall.  , Salvia tesquicola Klokov &Pobed.  , Serratula xeranthemoides M.Bieb.  , Sisymbrium polymorphum (Murray)Roth. У третьому підярусі (20-30 см)звичайними є  Alyssum desertorum Stapf   , Ephedra distachya, Iris taurica Lodd.  , Tulipa schrenkii Regel  ,Veronica triphyllos L. В заповідних умовах Азово-Сиваського НПП та Казантипського ПЗ виявлений  мохово-лишайниковий ярусз Tortula ruralis ,  Cladonia foliacea (Huds.)Willd.,  C. rangiformis Hoffm.,  Neofuscelia russolea (Ach.)Essl.,  Xanthoparmeliacamtschadalis  (Ach.)Hale.Угруповання формації Stipeta ucrainicae , представлені в регіоні 8 асоціаціями.У Приазовї таПрисивашші вони поширені на плескатих мікропідняттях степових ділянок і верхніх частинах схилівдо моря і лиманів. Найбільші ділянки цих степів розташовані на території Сиваської ділянки Азово-Сиваського НПП (острови Куюк-Тук і Чурюк), рідше вони відмічені на верхівках схилів до Обіточноїкоси, лиманів Єйський, Сивашик і Молочний та у Кримському Приазовї (від с. Камянське до с.Борзовка Ленінського району АР Крим). Тут травостій диференційований на два підяруси івідзначається проективним покриттям 70-80%. У першому підярусі (30-70 см), крім Stipa ucrainica P.Smirn.,  Agropyron pectinatum ,  Elytrigia intermedia (Host)Nevski  , E.trichophora (Link)Nevski  , Artemisiataurica Willd. (у Присивашші),відмічені Carduus uncinatus М.Bieb.,  Leymus ramosus (Trin.) Tzvelev  , Prangos odontalgica, Bellevalia sarmatica (Pall.exGeorgi)Woronow,  Dianthus lanceolatus StevеnexRchb  ,D.guttatus M.Bieb.,  Ferula caspica M.Bieb . У другому підярусі (20-30 cм) зростають  Artemisiaausrtiaca Jacq.,  Erodium cicutarium (L.)L.Her.,  Irispumila L.,  Lamium amplexicaule L.,  Ornithogalumkochii ,  Poa bulbosa L.,  Tanacetum millefolium (L.)Tzvelev,  Viola kitaibeliana Schult.тощо. Подекудивиявлений мохово-лишайниковий ярусзнерідко становить10-20%.Угруповання формації Stipetapulcherrimae , якапредставлена 8 асоціаціями типово відмічені навапнякових схилах у Кримському Приазовї (у Казантипському ПЗ і Караларському РЛП). Такожвони фрагментарно трапляються у Північному Приазовї та на Таманському півострові де вонивідмічені на суглинистих, іноді супіщаних чорноземах та вапнякових схилах до лиманів Міуського,Молочного, Сивашик, в околицях м. Маріуполя та між с. Новопетрівка– Куликовське Бердянського району Запорізької області. Як правило, це двоярусні ценози з високим проективним покриттям (70-80%). У першому ярусі (60-70 см) крім Stipapulcherrima C.Kochзнаходяться співдомінанти–  Stipacapillata,Botriochloaischaemum (L.)Keng  ,Caraganafrutex (L.)K.Kochта  Kochiaprostrata. У другомуярусі (30-45 см) крім  Festucavalesiaca,Ephedradistachya,Galatellavillosa з певною постійністютрапляються понтичні елементи флори:  Hedysarumgrandiflorum Pall.,  Jurineaarachnoidea Bunge,  Phlomispungens , Salvianutans , Thymusdimorphus Klokov & Des.-Schost. Видова насиченість ценозівстановить 32-37 видів на 100 м 2 .Досить рідкісними для регіону є угруповання формації Stipeta braunerii , поширені на плескатихпасмових підвищеннях, стрімких схилах до моря у межахпівнічної частини Керченського півострова,де вони притаманні до дерново-карбонатних, або карбонатно-чорноземних ґрунтів. Зокрема, ценозицієї формації наводяться Я.П. Дідухом, В.В. Новосадом і нами для Караларського РЛП (Дідух, 1980;Новосад, 1992). Формація представлена 7 асоціаціями, основною з яких є Stipetum koeleriosum .Загальне покриття травостою, що диференційований на 2 підяруси, при заповідному режимістановить 90-95% (іноді– 100%). У першому основному під ярусі (висота– 40-50 см) крім домінантата співдомінантів (  Aegilopscylindrica  Host,  Bromopsiscappadocica  (Boiss. &Balansa)Holub,  Festucavalesiaca,Koeleriacristata ) трапляються  Poa angustifolia L.  , Stipa pulcherrima, Filipendula vulgaris Moench  , Polygala major  Jacq. З меншим проективним покриттям відмічені  Alopecurusvaginatus (Willd.)Pall.exKunth,  Artemisiapontica L.  ,Dianthuscapitatus Balb.exDC.  ,Galatellavillosa,Ornithogalumflavescens Lam., Stipacapillata . Другий під ярус (15-20 см) формують  Poabulbosa , Galiumtricornutum Dandy, Teucriumchamaedrys L., Thymuscallieri Bord.exVelen. Видова насиченістьценозів 35-40 видів на 100 м 2 . Завдяки наявності значної кількості ксеромезофітів, а особливооднорічників (насамперед злаків) ці угруповання наближаються до саваноїдів, що підкреслює їхоригінальність (Дідух, 1980).Для охорони рідкісних ковилових угруповань в межах берегової зони Азовського моряпропонуємо створити декілька нових обєктів Природно-заповідного фонду України. Характеристикуцих обєктів наводимо нижче.Проектований ботанічний заказник місцевого значення«Ляпинські кручі»– степові схили доЛяпинської коси між с. Виноградне– с. Сопіне Новоазовського району Донецької області. Територіяпредставляє собою ділянку плакору та відмерлого кліфу площею близько 120 гана якій у виглядісмуги шириною 100-200 м поширені угруповання зональних різнотравно-типчаково-ковиловихстепів. На цій території відмічені угруповання Stipeta capillatae, S.lessingianae. Проектований ландшафтний заказник загальнодержавного значення«Бердянський степ»– ділянка площею близько 5000 га знаходиться між сс. Новопетрівка та Куликівське Бердянського району Запорізької області на території колишнього військового полігону МЗС України, створеного у50-х рр. ХХ ст. Ландшафти ділянки, яка прилягає до берегового уступу, репрезентовані на вододілістепами різного ступеня збереженості та двома балками (Покісною та Гонджуго), які перерізають  плакор у меридіональному напрямку і характеризуються комплексами зонально-інтразональнихценозів.Ця територія є осередком 5 формацій рідкісних рослинних угруповань з Зеленої книги України( Stipeta capillatae, S. lessingianae,S.pulcherrimae, S. ucrainicae, Amygdaleta nanae ) та регіонально рідкісної–   Ephedreta distachyae. Проектований ботанічний заказник загальнодержавного значення«Арабатський степ»– територія центральної і південної частини Арабатської стрілки. Межі ділянки: від урочища Валок (намежі Херсонської області та АР Крим) до існуючого ботанічного заказника «Арабатський». Площатериторії запропонованої для заповідання становить близько 4000 га. На цій території поширені 3 рідкісних рослинних угруповання з «Зеленої книги України»–  Stipetaborysthenicae,S.capillatae , Glycyrrhizetaglabrae  та 3 регіонально рідкісних формації–   Astragaletaborysthenicae,Ephedretadistachyae,Medicagetakotovii .Проектований ботанічний заказник місцевого значення«Ак-Монайський прибережнийкомплекс»– територія являє собою вузьку смугу степових ландшафтів шириною 300-500 м розташованих у плакорних умовах вздовж узбережжя Азовського моря від с. Кам’янське Ленінського району АР Крим вузькою смугою плакору до долини невеликої р. Алібай на захід від с. Калинівка. Націй ділянці зайнятій петрофітно-степовими угрупованнями поширені ценози 4 ковилових формацій: Stipetacapillatae , S.braunerii, S. lessingianae,S.pulcherrimae . Площа території становить близько 275га.Проектований ландшафтний заказник загальнодержавного значення«Осовінський степ»– являєсобою значні степові території на північ від м. Керч. Він включає ділянки природної рослинності вурочищах Чорний хребет, Великий вал, у бухті Булганак, на м. Тархан, Хроні і уроч. Широка балка.Межа території проходить на півночі і північному сході по узбережжю Азовського моря, та від с.Курортне вздовж траси сс. Войкове-Курортне до с. Борзовка Ленінського району (виключаючи сс.Юркіне, Осовини). В межах цієї території поширені ценози 4 ковилових формацій: Stipetacapillatae , S.braunerii, S. lessingianae,S.pulcherrimae . Площа об’єкту– близько 4500 га.В цілому фітосозологічна специфіка берегової зони Азовського моря як складової екологічногокаркасу приморській території полягає в тому, що разом з нарощуванням кількісних показниківзаповідних територій різного рангу, велику увагу необхідно приділяти коректуваннюприродокористування, ренатуралізації частини степів у приморській смузі та поліпшенняефективності охорони на нині існуючих заповідних територіях. Здійснення менеджментуприродоохоронної діяльності в приморській смузі можливе за умови оптимізації просторовоїструктури існуючих агроландшафтів (Мовчан и др., 2007). У зв’язку з відсутністю концепції раціонального природокористування в береговій зоні Азовського моря слід на міжнародному рівніввести в її межах значну регламентацію природокористування та розробити еколого-економічнийменеджмент для всього узбережжя, а також його окремих частин.Таким чином, берегова зона Азовського моря може бути інтегрована в єдинузагальноєвропейську природоохоронну мережу шляхом створення нових об’єктів ПЗФміждержавного та регіонального рівня у комплексі з раціональними формами природокористуваннята управлінської діяльності на охоронюваних територіях. ВИСНОВКИ 1.Проведені нами дослідження у береговій зоні Азовського моря дозволили виявити іохарактеризувати стан 6 рідкісних формацій ковилових фітоценозів.2.Запропоновано створити 5 нових територій природно-заповідного фонду («Ляпинські кручі»,«Бердянський степ», «Арабатський степ», «Ак-Монайський прибережний комплекс», «Осовінськийстеп»), для збереження рідкісних ковилових степів.3.На цих територіях закладені моніторингові ділянки з метою подальших досліджень степовихфітоценозів. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИДідух Я.П.  Ковиловий степ Чигини (Крим) / Я.П. Дідух, Ю.Р. Шеляг-Сосонко // Укр. ботан. журн.– 1980.– Т.37, №4.– С. 79-84. Зелена  книга України / під заг. ред. Я.П. Дідуха.– К.: Альтерпрес, 2009.–448с. Коломийчук В.П. Раритетное фиторазнообразие в границах проектируемого русско-украинскогобилатерального биосферного резервата «Меотида» / В.П. Коломийчук // Фіторізноманіття прикордоннихтериторій України, Росії та Білорусі у постчорнобильський період: Зб. статей за мат-лами міжнар. наук.конф., (17-18.12.2010 р., м. Чернігів).– К.: Фітосоціоцентр, 2010.– С. 135-144.  Мовчан Я.  О проекте концепции создания Азовского двустороннегороссийско-украинскогобиосферного заповедника «Меотида»/ Я. Мовчан, Г.Молодан,Л.Вакаренко и др. // Мат-лымеждунар. научно-практ. конф. «Сохранение биоразнообразия водно-болотных угодий и устойчивоеиспользование биологических ресурсов в степной зоне»(г. Ростов-на-Дону, 28-30 мая 2007 г.).– Ростов-на-Дону, 2007.– С. 71-81. Новосад В.В.  Флора Керченско-Таманского региона / Новосад В.В.– Киев: Наукова думка,1992.– 280 с. Тищенко О.В.  Рослинність приморських кіс північного узбережжя Азовського моря / Тищенко О.В. – Київ: Фітосоціоцентр, 2006.– 156 с.
Search Related
We Need Your Support
Thank you for visiting our website and your interest in our free products and services. We are nonprofit website to share and download documents. To the running of this website, we need your help to support us.

Thanks to everyone for your continued support.

No, Thanks